4740imgmigr

Портрет: живопис та інсталяція Василя Бажая у Дзизі

Перед нами проблематичне бачення «документа» в цьому проекті – чи є документ описом образотворчості або мазків; чи може він представляє дію? Обидва способи можливі, але жоден з них не актуальний для 21 століття. Чи повинна річ бути зображена як портрет об’єкту, фігури, «реальної» речі? Чи може це душевний настрій? А може це дія? І якщо це дія, то чи є вона звітом виконання художником роботи?

Для вирішення цього питання ми можемо використовувати сучасне «цифрове» значення вищезгаданих запитань до живопису. Відповідно до теорії інформації документ є файлом стислої інформації, яка розпаковує себе для тих, хто отримує доступ до нього. У нашому випадку живопис Бажая це і робить.

Василь Бажай, як художник з глибоким інтересом дослідження абстракції, наближається до живопису зі сторони особистого життєвого і творчого досвіду, безкінечності і вічного, він дозволяє своєму досвіду увійти в діалог з роботою, яка існує самостійно або ж часто протистоїть митцю.

Таким чином, він дозволяє своїй творчості ставати універсальним явищем і використовуватися іншими реципієнтами які проводять час з його полотнами. Іншими словами, він заставляє абстракцію відображати світ навколо себе, перетворює її на місце в якому можна існувати й спостерігати зв’язок між життям і роботою.

Фотогалерея з експозиції