11255008_568705063271734_868338348782510721_n

Проект «2BORNT2B»

Коли у своєму новому проекті Василь Бажай дебатує, «Бути чи не бути», він намагається описати рух поза матеріальністю плоті, те що він розглядає як конструювання у сфері духовного.

Хоча питання, «бути чи не бути» не стосується особливих проблем художника, це – універсально відоме філософське питання. Бажай намагається вирішити основну проблему, типову дилему, з якою рано чи пізно стикаються філософи.
Одні, так як Шопенгауер і потім екзистенціалісти твердять про філософію буття, інші – такі як Платон і неоплатоніки говорять про космогонічність дилеми, а ще інші зводять наше питання до звиклої формули алгебри логіки (яка, до речі, у вимові студентів Оксфорду так і звучить).

Людина за Платоном належить до двох світів: видимого, світу наслідків, і невидимого – світу причин; Світ, як Цілісність – це синтез цих двох. Бажай задаючи собі питання «Бути чи не бути?» розуміє, що тілом людина Є (тобто вона видима, існуюча), а душею НЕ-Є (тобто прихована від зору). Таким чином Є і НЕ-Є – це водночас синтез душі і тіла, тонкого і грубого. Отже людині у цьому світі суть бути і не бути.

Цікаву подібність знаходимо у «Природі речей» Парменіда і потім у діалозі Платона про Парменіда. Старогрецький атоміст Парменід зокрема писав таке:

«Сьогодні скажу я, а ти сприйми моє слово і почуй які шляхи вивчення мислити можна. Перший мовить, що «є» і «ніяк не бути не може» – це шлях Ствердження (яке синонім до Істини). Другий шлях – це те, що «не є» і «неминуче повинно не-бути»: цей шлях, скажу я тобі, абсолютно без сенсу, тримає в оковах кордонів, що кругом його замикають, бо не можна буттю незакінченим бути і не повинне воно. Немає потреби у ньому, а якщо б і була, то всього б потребувала.
Бажаєве «Бути чи не бути» відкриває нам душу його живопису, якому важко у світі брехні, зла, ілюзій, але який тим не менше не втратив властивостей заставляти реципієнта мислити і приймати рішення. І дійсно, рано чи пізно кожен з нас на експозиції Бажая стоїть перед вибором і вказує на дуалістичний погляд на світ, що притаманний сучасному суспільству.

Дуалістичний погляд на світ дає нам декілька можливостей. По-перше, можливість бачити абстрактний та соціологічний первісток мистецтва, як протилежні, але однаково реальні світи, що існують і один в одному, і окремо, а для нас, людських істот, є різними вимірами нашого індивідуального буття. По-друге, втеча сучасного індивідуума від свободи дає йому ілюзію добра (спільного і загального), але не рятує від первинного досвіду зла.

Двома можливими виходами, які пропонує дуалістичний аналіз у сучасній ґлобальній ситуації самотності Бажая, є окреслені Гайдеґґером ще у 1947 р. дві візії «буття–людини–у–світі». Перша це особистісний вихід – бути «пастухом буття» у гуманітарному вимірі, у вимірі особистої єдності із своїм власним буттям, із власним унікальним світом. Другий вихід – соціально-індивідуальний: бути «сторожем ніщо», постійно перебувати в усвідомленні зла і його можливостей, постійно бути готовим до супротиву, спираючись на «ключ до чистилища» – обмеження зла, обстоювання прав людини.

Який з них вибрав собі Бажай – питання відкрите. І лише він собі знає, а може одночасно перебуває у двох візіях.

Панорама з виставки

Картини з виставки